Історія села Головківка

Поселення на території сучасної Головківки з'явилися багато тисячоліть тому. Поблизу села виявлено вироби епохи бронзи, на захід від села відкрито скіфське поселення, 1878 року знайдено скарб римських монет. Знайдено вироби часів Київської Русі.

В історичних документах село вперше згадується у 1775 році. У 18 столітті село перебувало під владою польської шляхти.

У 1835 році Головківку придбав цивільний губернатор Іван Іванович Фундуклей.

З 1866 року Головківка — волосний центр Чигиринського повіту Київської губернії.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 2496 осіб, налічувалось 345 дворових господарства, існувала православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, вітряний млини. За версту існував черепичний завод. За 5 верст — винокурний завод.

У 1888 році село стало власністю цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенко.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3477 осіб (1755 чоловічої статі та 1722 — жіночої), з яких 3436 — православної віри.

Головківка була центром українського гончарства, де в XIX столітті існувала відома школа підполив'яного фляндрового розпису. В селі вироблявся й «панський» посуд на замовлення польських королів та магнатів. Ці сервізи зберігаються у найкращих музеях різних країн світу.

У 1923 році в селі створено сільськогосподарську артіль «Незаможник», яка у 1928 році прийняла статут комуни і стала називатися «Промінь». У 1929 році утворено ще два колгоспи: «Перемога» («Жовтнева революція») та «Дружба».

Під час голодомору 1932–1933 років у селі померло понад 500 осіб.

У роки Другої світової війни тут проходили бої партизанських загонів імені Сталіна та імені Ворошилова. У боях брало участь 565 жителів села, з яких 162 відзначені урядовими нагородами.

В 50-х роках три невеликі колгоспи об'єднались в один — «Іскра». Станом на 1972 рік у селі працювала середня школа, 3 бібліотеки, будинок культури зі стаціонарною кіноустановкою, відділення зв'язку і відділення ощадної каси. В селі працювало 8 магазинів, 2 їдальні, майстерня побутового обслуговування, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла. У 1974 році споруджено нове приміщення середньої школи, у 1976 — адміністративний будинок та лікарську амбулаторію.

У 90-х роках відбувається реформування колгоспу «Іскра». У 1995 році в селі відкрито новий пам'ятник загиблим воїнам-землякам. У 1997 році жителі села за власні кошти почали добудовувати церкву.

У 2004 році селі освячено дві каплиці на честь святої великомучениці Параскеви і святителя Миколая Чудотворця.

Походження назви с. Головківка

Існує 3 версії походження назви села:

За однією з версій, у районі села протікала невелика річка, на якій пан збудував водяний млин. Для праці на млині пан поблизу поселив робітника із сім'єю, прізвище якого було Головатий. Згодом пан почав зганяти сюди й інших селян. Людей переселяли з навколишніх сіл — з Полуднівки та Осоти. У такий спосіб було заселено сучасну частину (куток) села Вища Титарівка. Звідти село розрозлось до сучасних розмірів;

За іншою версією, біля одного із ставків оселився селянин Головко із своєю сім'єю. Начебто від його прізвища і пішла назва села.

Третя версія говорить про те, що тут жив козак Головко, який був досить сильним воїном. Через це навколо нього оселялись й інші сім'ї.